У сучасному світі секонд-хенди та стокові крамниці вже давно зайняли свою нішу на світовому ринку, пропонуючи покупцям великий вибір одягу, аксесуарів і домашніх речей за доступними цінами. Там можна відшукати як вінтажне вбрання чи взуття, так і товари відомих марок зі старих колекцій, тож послугами закладів охоче користуються й представники середнього класу. Крамниці секонд-хенд є у Варшаві, Познані, Вроцлаві, а у Кракові налічується понад 90 крамниць вживаного одягу, які мають великий попит. Є серед власників й українці, які пропонують оригінальні лінійки товарів, зокрема “Second Sort” у Броновіце. Цей секонд-хенд у Кракові заснувала Патриція Дзевіт із Прикарпаття, пише krakow1.one.
Стисло про історію секонд-хендів
Термін “секонд-хенд” перекладається з англійської як “друга рука”, вперше такі крамниці з’явилися в Англії. А назву створили по аналогії з традицією королів дарувати наближеним особам власний одяг на знак подяки або як винагороду. На початку XX століття це були крамниці, куди забезпечені містяни приносили непотрібні речі, а потім товар дешево продавали біднякам. Користувалися ними переважно мігранти.
Першу “Бригаду порятунку”, яка цілеспрямовано збирала речі для таких крамниць, створили у 1897 році в Англії. У 1920-х роках досвід перейняли в Америці, такими закладами опікувалася Армія порятунку. Поступово місцеві ділки зрозуміли як можна вигідно використовувати цей напрямок торгівлі й почали створювати спеціальні заклади. Збираючи речі, ходили по домівках, влаштовували пункти на вулицях, в окремих приміщеннях. У XXI столітті секонд-хенди сформували окремий ринок, а люди, які приносять туди одяг, отримують натомість різні дисконтні картки, купони та сертифікати на знижки, так що цей процес взаємовигідний.
Ідея створення “Second Sort”
Варто відзначити, що у Польщі крамниці вживаного одягу називають по-різному: ciucholand, lumpeks, szmateks, szmatland, second-hand, є також варіанти “tania odzież” (“дешевий одяг”) або “komisy odzieżowe” (“речові комісійки”). Комісійки приймають речі від населення, а потім виставляють їх на продаж, така практика існувала й у Радянському Союзі. Власниця “Second Sort” Патриція Дзевіт розповіла журналістам видання “Krowoderska.pl”, що вирішила відкрити такий секонд-хенд, де були б гарні товари у межах моди та у належному стані. Себе не вважає вінтажним покупцем, бо їй нецікаво торгувати речами “для обраних”. Прагнула створити альтернативи торгівельним центрам, де не всі можуть купити речі через високі ціни.
Стартувати було важко, бо через рік після відкриття крамниці неподалік від будинку розпочався тривалий ремонт трамвайних колій, який заважав приймати покупців. Потім спалахнула пандемія, довелося робити ставку на онлайн-магазин секонд-хенду. Але поступово робота налагодилася, сформувалося коло постійних відвідувачів, серед яких чимало студентів та людей похилого віку, яким теж хочеться гарно вдягатися, а ринкові ціни того не дозволяють.
Як секонд-хенд “Second Sort” потрапив на обкладинку модного журналу?
Стати “обличчям” модного журналу допоміг випадок, хоча пані Патриція докладала чимало зусиль для просування свого закладу. Часто створювала стилі для оригінальних та нетрадиційних сесій, проводила яскраві міські сеанси біля Броновіце. Фотограф розіслав світлини до різних агенцій та журналів, деякими зацікавився португальський “Vogue”. Кілька варіантів підходили для номера під назвою “Абсурд”, спочатку збиралися придбати світлини тільки для сайту, але потім погодилися надрукувати одну з них на обкладинці. Пані Дзевіт розповіла, що за представлений на світлині комбінезон їй потім покупці пропонували чималі гроші, але вона вирішила залишити вбрання на згадку як сувенір.
Асортимент та вартість
На думку власниці, ціни у крамниці не завищені, хоча й не найнижчі. Новий вовняний светр може обійтися у декілька сотень злотих, але у торгівельному центрі такий коштує ще дорожче. Пані Патриція не приховувала від журналістів, що виставляє товар за половину від початкової вартості, за винятком хіба що оригінальних вінтажних речей, які теж трапляються на складах. Спочатку пенсіонери казали, що дуже дорого, але коли зорієнтувалися, що можуть модно та стильно одягатися за помірні гроші, потік клієнтів суттєво збільшився. Раз на півроку власниця влаштовує розпродаж “все за 10 злотих”, щоб звільнити місце для товарів нового сезону.
Патриція вирішила зробити свій бізнес у Кракові саме на секонд-хенді, бо вдома у Прикарпатті купувала одяг переважно у таких крамницях і добре розбиралася у речах. Тому коли у Броновіце знайшла постачальника з великою мережею секонд-хендів, вже не вагалася, чим їй заробляти на життя. Товар підбирає дуже ретельно, орієнтуючись на різні смаки покупців. Дуже допоміг досвід стиліста, тривалий час пані Дзевіт працювала на фотосесіях, тому добре знає як краще комбінувати ті чи інші речі.
Нетрадиційні товари від “Drugi Sort”
Власниця налагодила випуск оригінальних речей: із непроданих штанів чи шарфів шиє стильні сумки, які теж мають попит. На її думку, добре, коли вироби ще можуть послужити, хай навіть в іншій якості. Сумки від “Drugi Sort” мають свій лейбл, тому пані Патриція вже неодноразово розглядала ідею створення одягу. Бо якщо речі перебувають у гарному стані та мають високу якість, їх цілком реально трансформувати у стильні та оригінальні вироби.
Працювати доводиться до пізнього вечора, бо всі відібрані товари необхідно добре продезінфікувати чи помити. На те, щоб позбавитися характерного запаху секонд-хенду теж витрачається чимало часу. Коли власниця зрозуміла, що більшість клієнтів відмовляється від гарних речей саме через неприємний запах, знайшла можливість його позбутися. А ще треба відпрасувати, оцінити та гарно розмістити одяг у залах. Пані Патриція звикла працювати сама, бо складно взяти фахівця на контракт через вагомі витрати. На щастя, завжди готовий допомогти партнер. Тому вирішила зупинитися на невеликій крамниці, яку у змозі обслуговувати. Та й самій комфортніше працювати у невеликому, затишному приміщенні, де можна приділити увагу кожному клієнту.
Ставлення до речей
На думку пані Дзевіт, дуже часто люди стають рабами стандартів, відмовляються від речей, які не підходять “за колірним аналізом”. Хоча орієнтуватися треба на власні вподобання, а не на схематичний аналіз, вже більшість відомих особистостей почали вводити нову моду – носити те, що подобається і в чому зручно. Поволі європейці відходять від трендів, аналізу кольорів та типів фігури, і це, на думку пані Патриції, дуже добре. На власному досвіді переконалася, що можна мати у гардеробі небагато речей, але вони мають між собою вдало комбінуватися. Цього вистачить, щоб завжди виглядати стильно. Адже найважливіше – не одяг як такий, а те, хто і як його носить. Тож найкращим рішенням буде орієнтир на власний смак, не треба боятися носити те, що до вподоби.
Першим кроком до такого рішення буде визначення, чого очікуєш від обраного одягу та куди його носитимеш. Патриція помітила, що нерідко люди купують речі навмання або через те, що якась зірка сказала, що таке вбрання є модним у сезоні. А людині обраний светр чи блузка зовсім не личать. Працюючи з покупцями, завжди намагається дати пораду, хоча діяти доводиться дуже обережно, щоб не ламати стереотипи дуже грубо. А оскільки більшість своїх клієнтів добре знає, то підібрати на складах моделі, які їм сподобаються, власниці набагато простіше, ніж на початку своєї підприємницької діяльності. Також вона продовжує виділяти час на фотосесії, тому певна, що успіх зі світлиною на обкладинці популярного журналу буде далеко не останнім.