Для спостережень за небом та з метою передбачення змін погодних умов з давніх часів почали виникати обсерваторії. Найдавніші обсерваторії являли собою відкриті майданчики або примітивні кам’яні споруди, створені для спостережень за небесними тілами та погодними явищами, пише krakow1.one.
Сьогодні обсерваторії поділяють на кілька типів залежно від їхніх цілей та методів дослідження, наприклад, астрономічні, фізичні, радіоастрономічні, вулканологічні.
Астрономічна обсерваторія Миколая Коперника Ягеллонського університету в Кракові є частиною факультету фізики, астрономії та прикладної інформатики.
Потреба в обсерваторії
Вивчати астрономію в Польщі, а саме у Краківській академії (нині – Ягеллонський університет), розпочали ще у 1405 році, коли Ян Стобнер заснував кафедру астрономії. Довгий час у Кракові астрономія як наука активно розвивалася.
Вже у XVI-XVII століттях Краківська академія втратила передові позиції в астрономії (саме в той період в науковому товаристві не була прийнята система Миколая Коперника про геліоцентричну модель світу).
В першій половині XVIII століття в Польщі призупинився розвиток астрономії. Зрушення почали відбуватися з появою перших обсерваторій.
Краківська астрономічна обсерваторія єдина з трьох університетських обсерваторій Польщі (ще дві у Вільно та Варшаві), яка не зупиняла роботу з часу свого заснування. А час її заснування – 1792 рік.
У XV столітті в Краківській академії, коли дуже добре розвивалася астрономія, було написано чимало наукових трактатів, створено астрономічні таблиці та удосконалено методи спостереження за небесними тілами. Університет мав потужну астрономічну школу та власні традиції.
Про потребу в обсерваторії вперше згадує у своїй праці професор Йозеф Попьолка (1750 рік). Ще через десять років професор Якуб Нєговецький, який кілька місяців працював у Віденській обсерваторії, придбав для майбутньої краківської обсерваторії кілька невеликих приладів для спостереження за небесними світилами.
У 1783 році в Кракові розпочалися роботи із закладення ботанічного саду, і будівлю початку XVIII, яка належала єзуїтам та розташовувалася на території цього саду, вирішили пристосувати під майбутню обсерваторію.
Довгоочікуване відкриття обсерваторії відбулося 1 травня 1792 року.
Обладнання та дослідження
Перші прилади краківської обсерваторії були досить скромними:
- два латунні квадранти радіусом три паризькі фути, які використовувалися для обчислення показників підвищення небесного тіла над горизонтом, визначення широти, кута нахилу об’єкта тощо;
- кілька невеликих ахроматичних рефракторів (телескопів);
- три маятникові годинники;
- два невеликі рефлектори;
- набір метеорологічних приладів;
- глобуси (астрономічний, земний, армілярна сфера).
Та, маючи досить скромне обладнання, початкова програма обсерваторії включала такі спостереження:
- положення Сонця і Місяця;
- проходження планет по сонячному диску;
- затемнення супутників Юпітера;
- затемнення зірок і планет Місяцем;
- положення точок рівнодення та сонцестояння.
Першим керівником обсерваторії був професор вищої математики та астрономії Краківської академії Ян Снядецький.
За весь час своєї діяльності кілька разів змінювалися керівники обсерваторії, кожен з яких зробив свій внесок у розвиток і вдосконалення астрономічних досліджень.
Тадеуш Банахевич
З 1919 року на посаду директора Краківської обсерваторії та керівника кафедри астрономії в Ягеллонському університеті був призначений Тадеуш Банахевич, який на цій посаді пробув цілих тридцять п’ять років.
За час його керівництва обсерваторія стала міжнародним центром досліджень у галузі затемнених подвійних систем. Тоді ж тут почали друкувати власні ефемериди.
Тадеуш Банахевич у 1925 році заснував науковий журнал “Acta Astronomica” та був його постійним редактором. Йому вдалося опублікувати близько 240 статей з астрономії, механіки, математики, геофізики, геодезії тощо.
Також Тадеуш Банахевич був багаторічним президентом Польського астрономічного товариства, віцепрезидентом Балтійської геодезичної комісії, віцепрезидентом Міжнародного астрономічного союзу, членом Польської академії наук, Падуанської академії, Польської академії мистецтв і наук, Королівського астрономічного товариства тощо.
У 1920 році завдяки старанням Тадеуша Банахевича було відкрито виїзну спостережну станцію на горі Любомир (нині – Астрономічна обсерваторія імені Тадеуша Банахевича на Любомирі), де у 1925 році було відкрито першу комету у незалежній Польщі.
Під час Другої світової війни станція постраждала від німецьких окупантів (її було спалено).
У 1953 році військові передали у користування Краківській обсерваторії форт “Скала”. До 600-річного ювілею від дня заснування Ягеллонського університету у форті “Скала” було відкрито Астрономічну обсерваторію імені Миколая Коперника. Тут було зведено 5 куполів, побудовано нове приміщення для адміністрації та навчання, відремонтовано сам форт. Керівником обсерваторії в той час був професор Євгеніуш Рибка.
Обсерваторія сьогодні
У складі Астрономічної обсерваторії Ягеллонського університету функціонують такі чотири відділи:
- зоряної та позагалактичної астрофізики;
- астрофізики високих енергій;
- релятивістської астрофізики та космології;
- кафедри радіоастрономії та фізики космосу.
Основними напрямами досліджень обсерваторії сьогодні є: систематичні щоденні радіоспостереження Сонця на 10 частотах від 275 до 1755 МГц, дослідження розподілу та структури радіоджерел.
Також розвиваються теоретичні дослідження в галузі космології, вивчаються інфляційні моделі. Крім того, досліджується теорія хаосу та її застосування до астрофізики та небесної механіки тощо.
Також астрономічна обсерваторія видає “Астрономічний щорічник Краківської обсерваторії”, та місячник “Monthly Report on Solar Radio Emission”. А наукові журнали “Acta Cosmologica” та “Acta Brutusica” вже не видають.
Керівником Астрономічної обсерваторії Ягеллонського університету з 2020 року є Мар’ян Соїда.