Студент у Кракові може прийти до випуску не лише з дипломною роботою, а й з ідеєю майбутнього бізнесу. Йдеться про креслення нового пристрою, розробку програмного забезпечення або результати лабораторного дослідження, які можна перетворити на продукт. І для цього не обов’язково відразу реєструвати фірму, шукати бухгалтера й витрачати власні гроші на перші експерименти, пише портал krakow1.one.
Академічні бізнес-інкубатори, акселераційні програми, лабораторії та грантові конкурси дають змогу перевірити ідею, знайти фахову підтримку й підготуватися до виходу на ринок. Такий підхід практикують Краківський економічний університет (Uniwersytet Ekonomiczny w Krakowie, UEK) та Ягеллонський університет (Uniwersytet Jagielloński, UJ). Але у цій системі є свої правила: не кожна розробка отримує фінансування, і не кожен виш пропонує однакові умови.
Юридична підтримка без страху перед податками: як працює преінкубація?

Для студента, який хоче заробляти на власній розробці у Польщі, проблемою стає пошук не клієнтів, а коштів на оформлення бізнесу. Навіть якщо замовлень ще немає, реєстрація власної справи вимагає витрат на:
- бухгалтерію;
- внески до Управління соціального страхування (Zakład Ubezpieczeń Społecznych, ZUS).
Для ентузіаста, який тільки перевіряє свою ідею і не має постійного доходу, це вагомий ризик. Саме для таких випадків існують академічні бізнес-інкубатори (Akademickie Inkubatory Przedsiębiorczości), які дозволяють почати роботу над комерційним проєктом без реєстрації власної фірми.
Підказки для початківців: плани та реалії
Студенту або науковцю не потрібно відразу відкривати індивідуальну підприємницьку діяльність (Jednoosobowa Działalność Gospodarcza) чи товариство з обмеженою відповідальністю (Spółka z ograniczoną odpowiedzialnością).
У межах преінкубації проєкт працює через юридичну структуру інкубатора, яка надає можливість:
- легально співпрацювати із замовниками;
- виставляти рахунки-фактури;
- користуватися бухгалтерською та юридичною підтримкою.
Підприємець-початківець може перевірити, чи готові люди платити за його продукт, знайти перших клієнтів і визначитися з реальними витратами на роботу. А вже після цього вирішувати, чи варто відкривати власну фірму.
Інкубатор Краківського економічного університету: 12 тижнів до першого пітчу

Студентська ідея може залишитися у презентації для викладача або перетворитися на продукт, за який готові платити клієнти. У Краківському економічному університеті (Uniwersytet Ekonomiczny w Krakowie) для цього створили Академічну інкубаційну програму (Akademicki Program Inkubatorowy). Її пілотний випуск підготував у лютому 2025 року відділ трансферу знань (Dział Transferu Wiedzy) вишу.
Програма допомагає студентським командам:
- перевірити бізнес-ідею;
- розібратися з потребами майбутніх покупців;
- зрозуміти, як на ній заробляти.
До участі долучаються команди, які протягом 12 тижнів працюють із менторами-практиками. Спочатку вони з’ясовують, чи дійсно їхній задум розв’язує проблему і чи готові за це платити покупці. Потім розробляють бізнес-модель, створюють мінімально життєздатний продукт, планують продажі та маркетинг. Завершується програма демонстраційним днем, коли команди презентують свої проєкти комісії та інвесторам.
Чому університети Кракова хочуть заробляти на наукових розробках?
Університетська лабораторія може роками розробляти нову технологію, але сама по собі наукова публікація не допоможе вивести продукт на ринок. Для цього потрібні гроші, партнери, юридичний супровід і спеціалісти, котрі знають, як перетворити дослідження на комерційний продукт. Саме тому у Кракові важливу роль відіграють академічні бізнес-інкубатори та центри трансферу технологій. Вони допомагають студентам і науковцям знайти шлях від університетської розробки до власної справи.
Для польських університетів це також питання практичної користі від науки. Якщо дослідницька команда створює технологію, яку можна застосувати у виробництві, медицині чи ІТ, університет зацікавлений, щоб вона не залишилася у лабораторії. Тому у Кракові розвивають програми підтримки стартапів, співпрацю з підприємцями та механізми фінансування перспективних розробок. Для студентів і дослідників це означає, що власну справу можна почати не після завершення навчання, а ще під час роботи над проєктом.
Ягеллонський університет: як наукові відкриття стають прибутковим бізнесом?

Університетська лабораторія може створити розробку, яка зацікавить фармацевтичну компанію або медичний бізнес. Але між успішним експериментом і першим замовленням – довгий шлях.У цьому переконалася команда Ягеллонського університету, яка у 2017 році заснувала компанію intoDNA. До неї увійшли працівники та докторанти факультету біохімії, біофізики та біотехнологій (Wydział Biochemii, Biofizyki i Biotechnologii UJ), які вирішили не обмежуватися науковими публікаціями, а вивести власну розробку на ринок.
Для цього команда викупила в університету майнові права на патент і погодилася протягом 5 років після впровадження послуг віддавати частину прибутку. Інший приклад – фармацевтична компанія iQure Pharma, створена у 2019 році для комерціалізації інновацій під керівництвом професора Кшиштофа Камінського (Krzysztof Kamiński). Такі проєкти доводять студентам і молодим дослідникам, що університетська розробка може стати основою окремої компанії. І для цього у Кракові є не лише лабораторії, а й спеціалісти, які допомагають пройти шлях від наукової роботи до власного бізнесу.
AGH і Краківський технологічний парк: де студенти можуть розробляти технології для бізнесу та оборони?

Студентам технічних спеціальностей не завжди вистачає комп’ютерів, щоб перевірити свою ідею. Якщо йдеться про нового робота, медичний пристрій або систему зв’язку, потрібні лабораторії, обладнання та можливість випробувати розробку в реальних умовах. Такі можливості є в Гірничо-металургійній академії імені Станіслава Сташиця (Akademia Górniczo-Hutnicza), де технічні команди співпрацюють із Краківським технологічним парком (Krakowski Park Technologiczny). Це оптимальний варіант для deeptech-стартапів – проєктів, яким потрібні вагомі дослідження та спеціальне обладнання, а не лише бізнес-план.
Окремі можливості надає розробникам програма НАТО DIANA (Defence Innovation Accelerator for the North Atlantic). У грудні 2025 року консорціум AGH і Краківського технологічного парку оголосив про старт акселератора на базі краківського центру FORT Kraków (Future-Oriented Research & Technologies). Він став єдиним таким осередком у Польщі. У січні 2026 року там створили шестимісячну програму для команд, які працюють над технологіями подвійного призначення (dual-use). Адже розробка, створена для цивільної медицини, зв’язку чи промисловості, може знайти застосування і в оборонному секторі.
Як студентам потрапити до міжнародних технологічних проєктів і отримати фінансування?

Для молодого інженера можливість перевірити власний безпілотник на справжньому випробувальному полігоні – це зовсім інший рівень роботи. Саме такі можливості відкриває не лише Ягеллонський університет (Uniwersytet Jagielloński), а й тандем Гірничо-металургійної академії (AGH) та Краківського технологічного парку у співпраці за програмою НАТО DIANA. Краківська команда працює з проєктами автономного керування повітряними, наземними та морськими безпілотниками, а також із системами боротьби з дронами. Учасники можуть отримати доступ до випробувальних центрів НАТО у 32 країнах Європи та Північної Америки.
У першій хвилі акселератора взяли участь 7 команд:
- США;
- Великої Британії;
- Швеції;
- Данії;
- Греції.
Для студентів це не просто можливість побачити іноземні стартапи у своєму університеті, а й шанс познайомитися з людьми, які вже працюють на міжнародному ринку. Долучитися до технологічних проєктів можна також через хакатони EUDIS, а для пошуку фінансування варто вивчити польську програму DUET (Dual-Use Emerging Technologies). Такі програми можуть стати для молодої команди першим кроком до співпраці з великими компаніями та інвесторами.
