Музична академія в Кракові є одним із найстаріших і найважливіших центрів музичної та мистецької освіти в Польщі. Це мистецька школа з понад 120-річною традицією навчання людей, залюблених в музику та спів. Академія гарантує всебічний розвиток талантів юних артистів, забезпечуючи навчання слуху, дикції та інтерпретації текстів і сценічній вимові. Студенти вчаться грі на фортепіано, гітарі, арфі, органі, скрипці, віолончелі, ударних, а також на дерев’яних духових і мідних інструментах. Який шлях пройшла академія – в матеріалі далі на krakow1.one.
Історія навчального закладу
Музична академія в Кракові, як Консерваторія музичного товариства, була заснована в 1888 році. Засновником і першим ректором був Владислав Желенський – видатний польський композитор. Засновуючи консерваторію, яка мала охопити всю музичну освіту на нижчому, середньому та вищому рівнях, Владислав Желенський взяв за взірець організацію консерваторій, що існували в інших країнах того часу.
Попри те, що консерваторія була закрита під час світових воєн, вона вижила і відродилася після Другої світової війни. В серпні 1945 року знову почала працювати як державна музична школа.
Найінтенсивніший розвиток відбувся з 70-х років, коли ректором академії став всесвітньо відомий композитор професор Кшиштоф Пендерецький. Це була його ініціатива перетворити академію на всесвітньо відому школу та важливий центр музичної освіти в Центральній Європі. Мистецька особистість професора Пендерецького справила великий вплив на багатьох видатних спеціалістів у Польщі та за кордоном. Останнім часом Академія стала установою, орієнтованою на новітні ідеї та розробки в мистецтві, наукових дослідженнях та освіті.
У грудні 2020 року Президент Республіки Польща підписав новий акт про зміну назви Музичної академії в Кракові на Музична академія імені Кшиштофа Пендерецького в Кракові. Так з 1 січня 2021 року заклад проводить освітню діяльність назвою Музична академія Кшиштофа Пендерецького у Кракові.
Яке воно навчання в краківській музичній академії
Важливим елементом навчального процесу в Музичній академії є концертна діяльність. Студенти мають можливість виступати у складі великих симфонічних і камерних оркестрів, хору академії, її камерних і оперних ансамблів. Також практикуються як солісти і диригенти-солісти – у будь-якому з кількох десятків концертів, організованих в академії щороку.
Репертуар, заснований на широкому європейському каноні, варіюється від середньовіччя до ХХІ століття, від класики до експерименту, від стародавніх інструментів до традиційних. Багато проєктів включають співпрацю на міжнародному рівні, що дозволяє студентам познайомитися з творами та техніками виконання, що походять з інших країн та культур. Через такі проєкти, як Міжнародний фестиваль ударних інструментів, Міжнародна літня академія, численні майстер-класи та лекції іноземних митців та дослідників, розвивається та посилюється міжнародний вимір мистецького співробітництва. Хоча академія має статус мистецької школи, її студенти беруть участь у численних та активних студентських наукових групах.
Спектр діяльності Академії також включає конгреси, симпозіуми та циклічні музичні фестивалі, наприклад, Дні Баха, Краківська віолончельна весна та Міжнародний конкурс флейтистів.
Найпопулярнішими напрямами навчання в Академії музики в Кракові в 2021-2022 навчальному році були: вокал, фортепіано, скрипка, музична освіта.
Хто такий Криштоф Пендерецький
Криштоф Пендерецький — польський композитор і диригент, якого прославила музика, використана у геніальному світовому кіно, на честь нього названа музична академія в Кракові.
Пендерецький народився в місті Дембіца, в історичному воєводстві Малопольща. Його батьками були адвокат Тадеуш Пендерецький і його дружина Зофія. Він був онуком директора банку Роберта Бергера, який до того ж реалізувався як художник. Бабуся Пендерецького Стефанія була вірменкою з міста Станіслава в Австро-Угорщині (сучасний Івано-Франківськ).
Хлопчику було 6 років, коли почалася Друга світова війна. Сім’ї Пендерецьких довелося виїхати зі своєї квартири, оскільки вона була конфіскована для користування Міністерством продовольства. Навчання майбутнього музиканта переривалося війною. Він почав відвідувати гімназію в 1946 році, у віці 13 років. Закінчив її в 1951 році.
Пендерецький почав вивчати гру на скрипці в шкільні роки. Його першим учителем був військовий капельмейстер Станіслав Дарлак, який також керував місцевим оркестром у Дембіці. У 1951 році Пендерецький вступив до Ягеллонського університету в Кракові, де продовжив навчання музиці. Станіслав Таврошевич навчав його як скрипаля, а Францішек Сколишевський навчав його теорії музики.
У 1954 році Пендерецький вступив до Музичної академії в Кракові. Його освіта була повністю зосереджена на створенні нової музики. Його першим наставником був композитор Артур Малавський, який відомий насамперед хоровими та оркестровими творами. Малавський помер у 1957 році, ще до того, як Пендерецький закінчив свої уроки. Його новим наставником став композитор Станіслав Вєхович, який часто черпав натхнення з польської народної музики.
Початок музичної кар’єри
Пендерецький закінчив Музичну академію в 1958 році, і йому відразу ж запропонували місце викладача. Він прийняв пропозицію. Почав публікувати свої оригінальні твори, на які в основному вплинули роботи П’єра Булеза, Ігоря Стравінського та Антона Веберна. Прем’єра його творів «Строфен», «Псалми Давида» та «Еманації» відбулася в 1959 році і була добре сприйнята критиками.
Першим його твором, який отримав міжнародне визнання, стала «Тренодія жертвам Хіросіми» (1960), написана для 52 струнних інструментів. Його наступною помітною роботою стала суперечлива «Флуоресценції» (1962), написана для фестивалю в Донауешингені в Німеччині. Він експериментував з використанням незвичайних для класичної музики ударних інструментів, таких як мексиканське гуїро.
Його експериментальна фаза тривала до 1960-х років, Пендерецького вважали частиною авангардної сцени. На початку 1970-х років він почав включати більше впливів музики постромантизму, і його твори стали більш традиційними. Криштоф став одним із найвидатніших композиторів Польщі. Він був нагороджений Лицарським хрестом Ордена Відродження Польщі в 1964 році та Командорським хрестом Ордену в 1974 році.
Повна відмова від авангарду
У середині 1970-х років Пендерецький став професором Єльської школи музики. Його музика стала більш мелодійною. Свою відмову від авангарду він пояснював тим, що вважав новаторство музики більш деструктивним, ніж конструктивним.
У 1980 році польська профспілка «Солідарність» доручила написати музику в пам’ять про загиблих під час антиурядових заворушень на гданських корабельнях. Для цієї нагоди Пендерецький спочатку написав «Lacrimosa». Згодом цю роботу він розширив до однієї зі своїх найвідоміших композицій – «Польського реквієму».
До 2000-х років Пендерецький отримав багато міжнародних нагород, і його слава закріпилася. Він почав працювати над низкою композицій, які так і не були закінчені, частково через слабке здоров’я.
У березні 2020 року Пендерецький помер у своєму будинку Кракові після тривалої хвороби. Йому було 86 років, і кілька його творів зарахували до відомої кіномузики ХХ століття.