Більшість наукових відкриттів починається в лабораторії, але далеко не кожне доходить до реального виробництва. Одні розробки роками залишаються лише науковими проєктами, інші – знаходять компанію, яка згодна вкласти гроші в їхній розвиток. Саме так університетські винаходи у Кракові поступово виходять на ринок, пише krakow1.one.
Ягеллонський університет (Uniwersytet Jagielloński) та Академія гірничо-металургійна імені Станіслава Сташиця (Akademia Górniczo-Hutnicza, AGH) допомагають науковцям перетворювати ідеї на готові продукти. Одні розробки отримують ліцензії для великих компаній, інші – стають основою власних стартапів. У цьому списку: нові ліки, діагностичні тести, ветеринарні препарати та медичні прилади, які вже вийшли за межі університетських лабораторій.
Коли винахід починає приносити гроші?
У 2015 році Ягеллонський університет вкотре довів, що наукові відкриття можуть зацікавити не лише інших дослідників. Центр трансферу технологій CITTRU передав 7 університетських розробок компаніям, які взялися розвивати їх далі. Для багатьох науковців це стало першим досвідом, коли їхня робота вийшла за межі лабораторії.
Матеріали зацікавили компанії:
- Hussar Tech – отримала права на гібридний матеріал з наночастинками срібла;
- Inphocat – почала працювати з композитом хітозану та наночастинок оксиду цинку;
- Angionica – придбала метод оцінки функції ендотелію судин.
Частину технологій розвивали університетські компанії, створені самими науковцями. Всі ці винаходи формувалися у різних наукових колективах університету: від медицини до матеріалознавства. Найбільший інтерес викликала розробка для лікування захворювань центральної нервової системи. Іспанська компанія Spherium Biomed отримала права на розробку нових речовин, які вчені досліджували як основу для майбутніх препаратів проти захворювань центральної нервової системи. За умовами, якщо технологія стане основою нових ліків, університет отримуватиме роялті від продажів.
8 років роботи заради тесту
На створення медичного винаходу іноді можуть знадобитися десятиліття. Саме стільки працювала професорка Моніка Бжичи-Влох (Monika Brzychczy-Włoch) із командою Collegium Medicum Ягеллонського університету. Вони розробили 2 запатентовані тести для виявлення антитіл до Streptococcus agalactiae – бактерії, яка становить небезпеку для вагітних жінок і новонароджених.
Пошук партнера теж забрав час. Лише у 2022 році університет передав технологію компанії CHDE Polska S.A., яка отримала виключну ліцензію на її використання. Допомогла у цьому програма TANGO, що підтримує проєкти на етапі виходу з університету в бізнес.
Від університетського патенту до ветеринарної клініки
Не всі університетські розробки призначені для людей. В Ягеллонському університеті науковці взялися шукати спосіб допомогти котам, які хворіють на “котячий катар”. Для розвитку цього винаходу вони створили університетську компанію Acatavir, щоб самостійно працювати над технологією.
Що відрізняє проєкт “Acatavir” від багатьох інших університетських розробок:
- ефективність молекули перевірили під час лабораторних досліджень і випробувань на живих організмах;
- препарат вийшов на ринок під окремою комерційною назвою, а не як лабораторна розробка;
- проєкт став одним із прикладів того, як університетська технологія перетворюється на готовий ветеринарний продукт.
В основі препарату була запатентована молекула PSSNa. До проєкту приєдналася польська компанія Vet Planet, яка випускає ветеринарну продукцію під брендом Vet Expert. Так після завершення досліджень на ринку з’явився препарат “Acatavir”, створений на основі університетської розробки.
Діабет без проколу: над чим працюють науковці AGH?
Поки в Ягеллонському університеті створювали нові ліки та діагностичні тести, в Академії гірничо-металургійній імені Станіслава Сташиця (Akademia Górniczo-Hutnicza, AGH) працювали над іншою проблемою. Науковці Константи Маршалек (Konstanty Marszałek) та Артур Ридош (Artur Rydosz) розробили технологію, яка аналізує біомаркери у видихуваному повітрі. Її мета – допомогти хворим на діабет контролювати хворобу без постійних проколів пальця.
Для розвитку технології дослідники заснували компанію “Advanced Diagnostic Equipment”. До її акціонерів увійшла університетська компанія INNOAGH, яка отримала 18,5 % акцій. Саме через такі університетські організації AGH підтримує розробки, які мають шанс стати комерційними продуктами.
Чим відзначився проєкт “Advanced Diagnostic Equipment”:
- нагорода Innovator Małopolski у категорії “Стартап”;
- співпраця фахівців з електроніки, технічних і медичних наук;
- створення неінвазивного способу контролю діабету.
Поки технологія проходила етапи перевірки, команда продовжувала працювати над її вдосконаленням. У 2026 році процес триває і має непогані перспективи.
Що відбувається після наукового відкриття?
Саме відкриття – лише початок роботи. Далі команда має вирішити, чи варто подавати заявку на патент, чи відповідає розробка вимогам для правового захисту, чи можна її вдосконалити. Іноді цей етап триває довше, ніж самі дослідження, адже кожне рішення треба підтвердити результатами та необхідною документацією.
Після цього науковці разом із фахівцями університету обирають, як розвивати свою ідею далі. В одному випадку технологію передають за ліцензійною угодою компанії, яка працюватиме над нею. В іншому – дослідники створюють власну компанію й самі продовжують розвивати проєкт. Саме такі підходи вже не один рік використовують краківські університети.
Від чого залежить подальша доля винаходу:
- можливість патентного захисту розробки;
- складність і тривалість подальшого розвитку;
- зацікавленість компаній у роботі з технологією;
- готовність авторів створити власну компанію;
- наявність ресурсів для наступних етапів роботи.
Кожна розробка проходить цей шлях по-своєму. Саме тому одні винаходи одразу отримують ліцензію, а інші – ще кілька років розвивають самі автори. Це залежить не лише від технології, а й від того, який варіант дає найбільші шанси довести її до практичного використання.
Наука працює не лише для університетів
Кожен із цих проєктів розв’язує цілком практичне завдання. Один допомагає шукати нові ліки для захворювань нервової системи, інший – швидше виявляти небезпечні інфекції у вагітних, ще один спрямований на лікування тварин, а розробка AGH відкриває нові можливості для неінвазивного контролю діабету. Саме така різноманітність демонструє, наскільки широкими можуть бути напрями університетських досліджень.
Для Кракова така співпраця вже стала звичним складником розвитку науки. Ягеллонський університет та Академія гірничо-металургійна імені Станіслава Сташиця не обмежуються підготовкою студентів, а стають майданчиком, де народжуються нові технології для медицини, ветеринарії, біотехнологій та інженерії. Чим більше таких проєктів доходить до практичного використання, тим сильніше Краків зміцнює свої позиції як одного з головних наукових центрів Польщі.