Українець приходить на співбесіду у Польщі, показує диплом університету, а роботодавець просить його підтвердити. Здається, варто тільки документ до відповідної установи й отримати потрібний папір. Але у Польщі все залежить від того, для чого потрібен диплом: вступу до університету, працевлаштування чи роботи за професією з окремими вимогами до кваліфікації. Інформаційна довідка, яку видає Національне агентство академічних обмінів (Narodowa Agencja Wymiany Akademickiej, NAWA) і нострифікація – це різні речі, пише krakow1.one.
Три різні процедури, які не можна плутати
Українцям у Кракові важливо з’ясувати до подання документів, що робити, аби визнали український диплом. Існує декілька можливостей, у деталях не так вже й складно розібратися.
Можна скористатися однією з процедур:
- Отримати інформаційну довідку від Національного агентства академічних обмінів (Narodowa Agencja Wymiany Akademickiej). Вона безплатна й пояснює, якому рівню польської освіти відповідає український документ, які права він дає. З жовтня 2023 року заяви на таку довідку подають онлайн через систему SYRENA. Документи перекладати не потрібно. Але довідка не підтверджує повної рівноцінності диплома й сама по собі не дає права працювати за регульованою професією.
- Оформити академічне визнання диплома для продовження навчання. Якщо український випускник планує вступати до магістратури чи докторантури у Польщі, оцінювати його документ буде обраний університет. Там перевірять рівень освіти та можуть попросити додаток до диплома з переліком предметів і кількістю навчальних годин. Нострифікація потрібна не завжди, це залежить від диплома та правил вступу. Для українців, які мають атестат про повну загальну середню освіту, що дає право вступати до університету в Україні, також важливо перевірити, які саме польські правила чинні для їхнього документа.
- Нострифікація – офіційне визнання іноземного диплома рівноцінним відповідному польському документу з урахуванням рівня освіти та професійного титулу. Процедуру проводять польські університети, які мають право оцінювати дипломи у відповідній науковій дисципліні. Під час перевірки заклад порівнює освітню програму, предмети та результати навчання.
Якщо університет визнає диплом рівноцінним польському, він видає відповідне офіційне підтвердження. Однак нострифікація необхідна не кожному українцю з вищою освітою, бо для вступу та працевлаштування можуть діяти різні правила.
Правова основа та важливі дати
Перед пошуком університету для нострифікації варто перевірити, чи поширюються на документ міжнародні угоди. Зокрема, важливі Протокол між урядами Польщі та України від 18 травня 1992 року та Угода від 10 травня 1974 року, яка стосується документів про освіту, виданих до 30 вересня 2005 року.
Для дипломів, виданих після 20 червня 2006 року, питання рівноцінності розглядають за іншими правилами. Нострифікацію регулює постанова Міністра науки і вищої освіти Польщі від 28 вересня 2018 року, а угода між Польщею та Україною від 11 квітня 2005 року стосується взаємного академічного визнання документів про освіту. Ці дати допомагають з’ясувати, які правила чинні для конкретного диплома.
Роль NAWA та система “Кваліфікатор”
Спочатку варто перевірити, як польська система освіти оцінює документ. Для цього Національне агентство академічних обмінів створило систему “Кваліфікатор” (Kwalifikator), доступну на сайті. Там зручно перевірити, чи дає диплом підстави вступати на другий цикл навчання у Польщі або на післядипломні студії.
Якщо роботодавцю чи університету потрібне письмове пояснення, можна звернутися до NAWA через систему SYRENA. Агентство видає індивідуальну довідку безплатно, у форматі PDF із кваліфікованим електронним підписом польською мовою.
Хто проводить нострифікацію?
Український диплом інженера, історика чи хіміка не можна віддати на нострифікацію до будь-якого університету у Кракові.
Заклад повинен мати право:
- присуджувати наукові ступені у відповідній дисципліні;
- відповідати вимогам польського законодавства.
Перевірити наукову категорію можна у системі RAD-on, а дані про заклади та їхні повноваження – у системі POL-on. Важливо знайти підрозділ, який працює з відповідною науковою дисципліною, перевірити його правила подання заяв. Центральної установи, куди можна віддати диплом і чекати, поки його передадуть потрібному університету, не передбачено.
Які документи потрібні?
Основний пакет починається з українського диплома та додатка до нього. Університету важливо побачити не лише назву спеціальності, а й те, що саме вивчав випускник, скільки тривало навчання, які оцінки він отримав. Якщо йдеться про диплом магістра, можуть попросити й документ про попередню освіту, на підставі якого студента зарахували на навчання. До заяви також вносять дані про дисципліну, місце й дату народження.
Перед поданням варто відкрити список вимог саме того закладу, який розглядатиме диплом. Там також можуть попросити:
- довідку Національного агентства академічних обмінів;
- свідоцтво про народження;
- документ про зміну прізвища (у жінок).
Не слід оформлювати всі папери навмання, спочатку треба з’ясувати, які саме потрібні, в якому вигляді їх приймають. Найбільше уваги варто приділити додатку до диплома, бо без даних про предмети та навчальне навантаження університет не зможе порівняти українську програму з польською.
Переклади та апостиль: що має значення?
Неодмінно треба заздалегідь уточнити, чи потрібен апостиль. Його ставлять до перекладу, адже польською мають бути перекладені і диплом, і штамп. Апостиль підтверджує вірогідність офіційного документа, але варто враховувати: це не є гарантією, що польський виш визнає освіту.
Є ще один важливий нюанс. Не кожен переклад влаштує університет, заклад може вимагати присяжного перекладача. Тоді документ зі звичайного бюро, навіть із печаткою, можуть не взяти. Присяжний перекладач має бути внесений до реєстру Міністерства юстиції Польщі. Тому перед оплатою послуг варто перевірити обраного фахівця в офіційному реєстрі.
Особливості регульованих професій
Найбільше додаткових процедур передбачено для професій, де помилка фахівця може вплинути на здоров’я, безпеку або права інших людей. Тому перед поданням документів варто перевірити вимоги саме до своєї спеціальності.
У деяких професіях діють окремі процедури допуску, а вимоги залежать від кваліфікації:
- Лікарі та стоматологи. Окремі процедури передбачають умовне право на виконання професії – Warunkowe Prawo Wykonywania Zawodu. Умови залежать від конкретної підстави та чинних правил. Інформацію треба перевіряти у Міністерстві охорони здоров’я Польщі (Ministerstwo Zdrowia) або відповідній окружній лікарській палаті (Okręgowa Izba Lekarska).
- Медсестри тв акушерки. Порядок допуску визначають професійні органи, зокрема Головна палата медсестер і акушерок (Naczelna Izba Pielęgniarek i Położnych). Серед можливих вимог – документи про освіту, їхні переклади, підтвердження професійного досвіду та знання польської мови.
- Вчителі. Для роботи у польській школі мають значення не тільки диплом, а й педагогічна підготовка та вимоги до конкретної посади. У деяких випадках до перевірки документів залучають кураторіум освіти (Kuratorium Oświaty).
- Юристи. Вимоги до професійного допуску потрібно уточнювати у Вищій адвокатській раді (Naczelna Rada Adwokacka) або Національній палаті юридичних радників (Krajowa Izba Radców Prawnych).
- Архітектори. Для виконання робіт, що потребують професійних повноважень, діють окремі правила. Їх можна перевірити у Палаті архітекторів Республіки Польща (Izba Architektów RP).
Для українців у Кракові практичний висновок простий: перш ніж платити за переклади, апостиль чи нострифікацію, оформлювати довідку к Національному агентстві академічних обмінів, варто з’ясувати, які саме документи потрібні для бажаної роботи чи вступу до університету. Це допоможе не витратити гроші на процедуру, яка не розв’язує головного питання – чи має людина право працювати за своєю спеціальністю у Польщі.