“Аптека під орлом” – єдине джерело медикаментів у Краківському гетто

Аптека під орлом – єдина фармацевтична установа, що за часів гетто залишилася функціонувати на території Підгуже. За часів Другої світової війни сюди зігнали тих із євреїв, кого ще не встигли вивезти до концтаборів чи розстріляти. Докладніше на сайті krakow1.one.

Історія гетто у Підгуже

На історію Кракова припадають одні з найтрагічніших сторінок історії польських євреїв. Під час гетто тисячі людей було знищено лише за національною ознакою.

На початку Другої світової війни кожен четвертий житель Кракова був єврей. Іудеї жили тут майже з часів заснування міста.

За час першого року окупації залишилося менше п’ятої частини всього єврейського населення Кракова. Інші були вивезені в табір смерті Бельжич.

Під гетто виділили квартал Підгуже, всім євреям наказали переселитися на його територію, а полякам – виїхати та зайняти ті будинки й робочі місця, що звільнили іудеї.

Гетто було засноване 3 березня 1941 року, його обгородили колючим дротом, а потім кам’яною огорожею. Ніхто не мав права самовільно залишати територію кварталу. Ті вікна, що виходили у бік міста, окупованого німцями, заклали цеглою. Усі виходи із гетто охоронялися жандармами.

На території Підгуже була і аптека Тадеуша Панкевича. Поляк, чия сім’я володіла фармацевтичною справою вже не одне покоління, не захотів покидати приміщення, хоча йому пропонували зайняти одну з аптек, що спустіли після створення гетто. За допомогою зв’язків та підкупів, аптекар зумів домогтися того, щоб залишитись і далі власником Аптеки під орлом.

Тадеуш Панкевич став єдиним поляком, що залишився жити в гетто. Аптека була розташована на площі “Згоди”, яку незабаром перейменували на Umschlagplatz – плац, де збирали євреїв перед відправкою до концтаборів. Ці збори називалися “акціями”. Тадеуш жив у одній із кімнат будівлі аптеки та бачив усе, що відбувалося на Umschlagplatz.

Умови в гетто Підгуже були нестерпними. Це була невелика територія, де у понад трьох тисячах кімнат мешкало до двадцяти тисяч людей. Депортації до концтаборів розпочали з травня 1942 року. У першу “акцію” зібрали на площі та перевезли близько п’яти тисяч людей, у другу, в кінці жовтня цього ж року, ще сім тисяч. Територію, зайняту під гетто, скоротили вдвічі, але в планах було повністю “очистити” місто від людей, яких так ненавиділи арійці.

Аптека Панкевича була єдиним місцем у гетто, де можна було придбати медикаменти та засоби для фарбування волосся (євреї намагалися замаскувати сивину, щоб виглядати молодше і не потрапити до категорії старих, яких розстрілювали насамперед, як і дітей). Тут була можливість ненадовго побачитися з потрібною людиною, не викликаючи зайвих допитів. Аптека була зв’язком з рештою світу: Тадеуш передавав записки, фальшиві документи та секретну інформацію. Особливо нужденним він давав медичні препарати безкоштовно, на свій страх і ризик виготовляв снодійне для дітей, щоб ті не видали себе при спробах вивезення, серед ганчір’я та сміття, за межі гетто. Власник аптеки неодноразово ризикував собою, укриваючи у приміщеннях аптеки євреїв, засуджених до депортації у концтабори.

Восени 1942 року в гетто пройшла операція масової зачистки, за різними даними тоді вбили близько 600 євреїв, а 4500 відправили до табору Белжець. Залишилися живими лише ті, хто володів рідкісними і важливими професіями та незамінні робітники підприємств. Коли німці розпочали повну ліквідацію гетто, вони відібрали тих, хто на їхню думку був придатний до роботи і депортували їх до концтабору Плашов, решту, а це близько двох тисяч людей, розстріляли прямо на вулиці. Тіла наказали збирати членам єврейського комісаріату та поліції. Коли вулиці були прибрані, їх також відвезли до Плашова. Майже всі євреї були знищені, вижити вдалося лише тим 1200, що потрапили до знаменитого списку Оскара Шиндлера.

Меморіал Жертвам Краківського Гетто

У 1948 році площу Кракова, де знаходилася знаменита аптека, перейменували на “Площу героїв гетто”. У 2005 році на ній встановили монументи у вигляді порожніх стільців, що символізують меблі, залишені людьми, вивезеними до таборів.

70 стільців не дають забути про події тих страшних років.

Подяка нащадків

1983 року Тадеушу Панкевичу було присуджено звання Праведника миру і на честь нього на Алеї праведників Миру в Єрусалимі, було висаджено дерево.

В 1947 аптекар написав книгу “Аптека в Краківському гетто”. Тоді намагалися забути про події війни, і книга не вийшла великим тиражем. Однак, коли влада змінилася, твір Тадеуша Панкевича набув популярності і був багаторазово перевиданий.

У повоєнні роки про події, що відбуваються у Краківському гетто, згадувати не було прийнято – 1951 року аптеку націоналізували. Два роки ще Панкевич залишався в ній управителем, але потім пішов і до пенсії працював в іншому місці.

Був період, коли в будівлі аптеки облаштували шинок. Багато з цінних експонатів було зламано чи викинуто. У 1981 році питний заклад все ж таки закрили, а в 1983 відкрили виставку, присвячену подіям Краківського гетто, аптеці та Тадеушу Панкевичу.

2003 року виставка, розташована в будівлі Аптеки під орлом, стала відділенням Історичного музею. Спонсорами реставрації стали Роман Поланський та Стівен Спілберг. Упорядники музею зуміли передати атмосферу того важкого часу і не допустити, щоб пам’ять про Тадеуша Панкевича була забута.

More from author

Які професії у Кракові стали забутими

Науково-технічний прогрес не стоїть на місці, поступово витісняючи робочу силу у бік нових пристроїв, механізмів та комп'ютерних програм. Переваги промислової революції очевидні, проте потрібно...

Історія газети “Краківські вісті”

"Краківські вісті" – газета, яка видавалася у Кракові під час Другої світової війни. Часопис виходив двічі на тиждень та повідомляв про різноманітні регіональні події....

Кароль Стриєнський – польський архітектор з Кракова

Серед польських архітекторів варто виділити ім’я Кароля Стриєнського, який продовжив справу свого талановитого батька Тадеуша Стриєнського. Кароль Стриєнський став відомим завдяки своєму стилю, де...
.,.,.,.