Історія газети “Краківські вісті”

“Краківські вісті” – газета, яка видавалася у Кракові під час Другої світової війни. Часопис виходив двічі на тиждень та повідомляв про різноманітні регіональні події. Видання було створене українськими емігрантами для забезпечення повноцінною інформацією українського населення.

Розглянемо детальніше на krakow1.one про історію діяльності газети та редакторів, які працювали над створення випусків “Краківських вістей”.

Створення та діяльність газети “Краківські вісті

Газета “Краківські вісті” друкувалася у Кракові в краківсько-львівському видавництві “Українське видавництво”. Хоча, часопис створювали та випускали у Кракові, однак це була українська газета, що призначалася для українців (мешканців Підляшшя, Холмщини, Надсяння та Лемківщини). Тому назва “Краківські вісті” мала радше регіональний характер ніж тематичний.

Датою заснування газети можна вважати сьоме січні 1940 рік. Саме тоді тривали перші роки Другої світової війни. В цей час чимало української інтелігенції емігрувало до Кракова зі заходу України, оскільки туди увійшли радянські війська. Зокрема до заснування газети долучилися редактори часопису “Діло”. На чолі редакції став журналіст Михайло Хом’як.

Кореспондентами газети часто були місцеві громадські діячі. До роботи над випусками долучалися також учасник ОУН.

Видання співпрацювало з Українським центральним комітетом, який певною мірою контролювався німецькою владою. Таким чином, вплив деякої німецької цензуры був встановлений для «Краківський вістей». Попри це, редакція змогла випускати багато матеріалів з історії України, культури, репортажів, роздумів та літературних творів. На сторінках газети також друкувалися головні події Другої світової війни.

Загалом нараховують 1401 номер газети. За час існування “Краківських вістей” наклад був доволі різним. Однак найбільший складав понад двадцять дві тисячі примірників.

Газета складалася з різноманітних тематичних рубрик, а саме: жіноча сфера, література, господарство, політика, освіта тощо. Крім того, “Краківські вісті” містили спеціальний додаток, де друкувалися літературні твори українських письменників, таких як: Юрій Яновський, Богдан Лепкий, Катря Гриневичева, Улас Самчук, Богдан Ігор-Антонич та інші майстрі слова. У 1941 році вийшов спеціальний додаток “Лемківщина в ілюстраціях”, на сторінках якого зобразили культуру та побут цієї місцевості.

Представники редакції “Краківських вістей

Редакція була розташована на вулиці Елізи Ожешко, 7 у Кракові. В газеті працювали Михайло Хом’як, Левко Лепкий, Володимир Левицький, Іван Кедрин-Рудницький, Іван Дубак, Анатоль Курдидик, Лідія Бурачинська та інші. Розповімо трохи детальніше про деяких з них.

Михайло Хом’як був головним редактором газети “Краківські вісті”. Він народився на Львівщині. У Краківському університеті отримав звання доктора. Писав матеріали  до низки львівських газет, зокрема популярного на той час видання “Діло”. Основна тематика статтей Хом’яка стосувалася освіти та права, оскільки мав також юридичну освіту.

Володимир Левицький / Вікіпедія

Ще одним головним редактором газети “Краківські вісті” був Володимир Левицький. Він був професором Львівського університету, де захистив дисертацію з математики та отримав звання доктора філософії. Статті редактора стосувалися науково-популярної тематики.

Левко Лепкий також редагував “Краківські вісті”. Під час Першої світової війни він належав до Українських Січових Стрільців. На початку Другої світової війни мешкав у Кракові разом зі своїм братом, Богданом Лепким – українським письменником, представником “Молодої Музи”. Левко Лепкий також відомий як автор та упорядник стрілецьких пісень.

More from author

Які професії у Кракові стали забутими

Науково-технічний прогрес не стоїть на місці, поступово витісняючи робочу силу у бік нових пристроїв, механізмів та комп'ютерних програм. Переваги промислової революції очевидні, проте потрібно...

Кароль Стриєнський – польський архітектор з Кракова

Серед польських архітекторів варто виділити ім’я Кароля Стриєнського, який продовжив справу свого талановитого батька Тадеуша Стриєнського. Кароль Стриєнський став відомим завдяки своєму стилю, де...

«Князівна польського мистецтва»: про творчість художниці з Кракова Зофії Стриєнської

Зофія Стриєнська – неординарна особистість в польському образотворчому мистецтві. Невипадково критик Мечислав Гриндзевський назва мисткиню «князівною польського мистецтва». Оскільки Стриєнська стала однією з найвідоміших...
.,.,.,.