На початку ХХ століття польська література набула певних трансформацій. У 1920-х роках вагомий вплив на це мав письменник та поет Тадеуш Пейпер. Автор став засновником краківського авангарду – осередку польських поетів, які творили поезію за новими естетичними та мистецькими засадами.
Отож, розповімо детальніше на krakow1.one про неординарну особистість в польській літературі Тадеуша Пейпера, котрий усе своє життя присвятив роздумами над мистецтвом слова, що стало для нього фатальністю.
Зі сторінок біографії Тадеуша Пейпера
Тадеуш Пейпер народився третього травня 1891 році у сім’ї юристів. Батько Авраам та матір Сара Маркуси мешкали в Кракові. Варто зазначити, що поет мав єврейське походження, однак згодом вирішив перейти до католицької гілки християнства.
На початку Першої світової війни у 1924 році Тадеуш Пейпер вирушив до Іспанії. Перед цим письменник жив у столиці Франції, де збирався відвідувати лекції французького філософа Анрі Бергсона.
Перебуваючи в Іспанії, поет працює журналістом в місцевих газетах, а також знайомиться з іспанським мистецьким осередком. В цей час Тадеуш Пейпер жив в Мадриді, де вийшов його переклад тексту «Чоловіки» Реймонта.
У 1920 році Тадеуш Пейпер повертається з Іспанії до Польщі. Цікаво, що в період перебування за кордоном він написав чимало експериментальних текстів та обдумував модерні ідеї. Однак в біографії автора існує факт, що під час дороги додому в нього вкрали його чемодан, де поет зберігав свої рукописи.
Власне сам Тадеуш Пейпер згадує про викрадення його текстів у передмові до збірки «Поеми», де зазначає, що він двічі стикався з крадіжкою рукописів за кордоном. А саме: один раз в іспанській бібліотеці, інший – на вокзалі у Відні.
Після приїзду до Кракова у 1921 році Тадеуш Пейпер заснував журнал «Crossover», що стає початком створення краківського авангарду. Після цього поет зміг зібрати навколо себе однодумців, які творили нову польську поезію.
Із початком Другої світової війни письменник переїздив до Львова. В цей час місто зайняли радянські війська, тому тоталітарна влада контролювала всі сфери життя. Непомітним не залишився і польський поет. У 1940 році його затримує радянська влада та вивозить у віддалені райони Радянського Союзу.
До Польщі Пейпер зміг повернутися лише в 1944 році. Варто зазначити, що ще в 1930-х роках в автора почали проявлятися симптоми психічної недуги. Несприятливі умови наступних років сприяли тільки загостренню хвороби.
В останні роки життя письменник перебував у самоізоляції. Смерть поета настала на сімдесят восьмому році життя у 1969 р. Поховано Пейпера на Військовому цвинтарі.
Патріарх краківського авангарду
Тадеуша Пейпера часто називають патріархом краківського авангарду. Адже саме його ідеї та тексти мали великий вплив на інших поетів, які творили за новими мистецьким принципами. Пейпер був першовідкривачем авангарду.
Одним з основних засад краківського авангарду було звернення до смислу поезії. Тому існувало тематичне гасло: «Мінімум слів – максимум змісту». Саме зміст мав визначальне значення для Тадеуша Пейпера. Поезії автора притаманна наявність великої кількості метафор та вільне віршування.
До краківського авангарду також входили такі поети як: Адам Важик, Ян Бженковський, Юліан Пшибось, Яль Курек та інші. Автори об’єдналися навколо ідей, які запропонував Пейпер. Крім того, послідовниками їх став так званий другий авангард, який сформувався вже після 1930-х років.
У розуміння Пейпера поет мав складати поезії, як ремісник працює над своїм ремеслом. Таким чином, для нього мистецтво слова було плідною роботою розуму і таланту. В розмислах Тадеуша Пейпера, для поета матеріалом праці є мова, з якого він має зробити якісний вірш.
Поезія Тадеуша Пейпера вирізняється складністю змісту та багатством образів, які відображають естетику авангарду. Відомі збірки віршів такі як: «Живі лінії», «А», «Раз» та зібрання текстів: «Думки про поезію», «Тоді. Нові уста», «Поеми і театральні твори», «Про все і ще про щось» та інші.
