Освіті у Кракові завжди приділялася особлива увага. У культурній столиці Польщі сконцентровано чимало престижних шкіл, гімназій та вищих навчальних закладів, які посідають найвищі світові рейтинги. Але не забуває влада міста і про свої витоки. Один із таких – початкова школа №2 на вул. Войцеха, історія якої давно перетнула позначку в декілька століть. Саме про неї і йтиметься у матеріалі сайту krakow1.one.
Точна дата відкриття невідома
На жаль, у архівах історії загубилася точна дата початку функціонування цього навчального закладу. За словами дирекції, це могло статися значно раніше за прийняту офіційну дату – 18 листопада 1797 року. Саме тоді на базі вже існуючої семінарії при Колегії святої Варвари відкрили чотирикласну школу з німецькою мовою навчання.
З перших днів навчальний заклад мав цікаву традицію. При ньому існували два масивні журнали. Перший називався «Книгою пошани зразкових і старанних учнів», куди записували вихованців, що особливо відзначилися, досягли великих успіхів у дисциплінах і не мають проблем з поведінкою. Паралельно існувала і Чорна книга, в яку потрапити вважалося вкрай ганебним. Сторінки цього документа містили імена учнів, до яких у викладацького складу було найбільше питань: і щодо навчання, і щодо поведінки. Примітно, що за весь час існування Чорна книга має лише кілька сторінок, оскільки потрапляння до неї – це свого роду тавро для учня, яким обзаводитися ніхто не хотів.
За багаторічну історію школі довелось пережити кілька стадій реформування та переїздів. Так, з появою Краківської республіки навчальному закладу було надано статус гімназії та переклад на трикласну форму з ліквідацією із програми німецької мови. А у 1852 році, коли Краків був приєднаний до Австрії, учні почали навчатися за зразком цієї країни. До початку XIX століття школа розміщувалася і в будівлі на вулиці Подвалі, і в будові на площі Дуча, і в бараку на тому самому Подвалі.
Особлива подія відбулася 7 травня 1896 року, коли за рішенням Вищої Імераторсько-Королівської-Національної Шкільної Ради навчальному закладу було присвоєно назву – Школа імені Святого Войцеха.
У період ХХ століття школа кілька разів закривалася чи зливалася з іншими навчальними закладами.
Реалії школи в XX і ХХІ століттях
У 1983 році школа остаточно оселилася у відбудованому комплексі. У сучасних реаліях учні проходять програму 6-річного навчання, відповідаючи всім нормам Міністерства освіти.
Проте про старі традиції дирекція ніколи не забувала. Так, процедура ведення «Книги пошани зразкових та старанних учнів» збережена. Правда, її ознаменували «Золотою книгою», але суть залишилася колишньою: потрапити на її сторінки вважається особливо важливо для учнів, хто особливо відзначилися. Важливо тому, що ці імена у прямому розумінні увічняться в історії. Їх будуть згадувати з особливим трепетом, наводити в приклад і захоплюватися протягом багатьох поколінь.