Адольф Бек непересічна особистість, науковець, який зробив значний внесок в медицині. Однак єврейська національність стала для Адольфа Бека фатальним фактором у його житті під час Другої світової війни.
Розглянемо детальніше на krakow1.one сторінки життя Адольфа Бека та особливості його наукової діяльності у галузі нейрофізіології.
Цікаві факти з біографії Адольфа Бека
Від народження Адольф Бек мав ще одне ім’я, а саме – Абрагам Хаїм Бек. Однак вже навчаючись у школі вчений послуговувався ім’ям Адольф, яке в 1918 році стало офіційним його ім’ям. Така заміна імені може свідчити про бажання Бека не підкреслювати власне єврейське походження.
Народився Адольф Бек у досить заможній єврейській родині в 1863 році у Кракові. Батьки Бека мали власну пекарню у місті на вулиці Газова, 9. Цікаво, що Адольф Бек був найстаршою дитиною в багатодітній сім’ї, а усього їх було дванадцять.

Вчений навчався в єврейській школі та католицькій гімназії святого Яцека. Після цього у 1884 році Адольф Бек вступив до Ягеллонського університету у Кракові на медичний факультет. В університеті Бек почав займатися науковою діяльністю та працювати асистентом на кафедрі. Тут він познайомився з професором Наполеоном Цибульським, який був науковим керівником досліджень Бека.

Саме разом з Наполеоном Цибульським Адольф Бек проводив дослідження з нейрофізіології, про результати яких розповімо трохи згодом. В Ягеллонському університеті вчений захистив дисертацію та отримав звання доцента кафедри фізіології.
Адольф Бек був одружений з Регіною Мандельбаум, з якою він виховував сина та двох доньок. Відомо, що син Генріх продовжив батьківську справу з медицини та став гінекологом.
Особливою та водночас трагічною сторінкою з біографії Адольфа Бека є останні роки та тижні його життя. Будучи вже в поважному віці (а саме – сімдесят дев’ять років) Бек читав лекції та мав гарну пам’ять. Однак настала Друга світова війна, що стала фатальною подією для вченого. Оскільки він був євреєм, змушений був переховуватися від гітлерівської влади, яка знищувала єврейське населення.
Одного разу Адольфа Бека все-таки вдалося затримати у Львові, де він мешкав. У той час місто окупувала німецька влада. Для того, щоб не зазнати страждань, Адольф Бек покінчив життя самогубство під час відправки до гетто. Існують факти, що в останній момент син зміг передати батькові отруту. Це сталося в 1942 році.
Наукові здобутки з фізіології видатного вченого
Адольф Бек займався дослідженнями в напрямку нейрофізіології. Перша наукова публікація Бека вийшла під назвою «Про подразнення різних місць нерва». Першу лекцію вчений виголосив у 1895 році на тему способів дослідження життєвих явищ.
Дисертація робота Адольфа Бека мала назву «Визначення локалізації в головному і спинному мозку за допомогою електричних явищ». Він захистив її у 1891 році.

У 1894 році Адольф Бек разом зі сім’єю переїжджає до Львова. Тут він стає професором Львівського університету та активно розвиває напрямок фізіології. Адольф Бек разом з Наполеоном Цибульським видає книгу «Фізіологія людини». Двоє професорів завдяки власних досліджень змогли одними з перших одержати наднирковий гормон – адреналін. Таке відкриття дало змогу бути номіналом на Нобелівську премію, яку він так і не отримав.
У Львові Адольф Бек очолив Львівське лікарське товариство. Вчений започаткував потужний науковий осередок фізіології в університеті. У 1912 році Науковець став ректором Львівського університету.
Чимало досліджень Бека стосувалися електричних функцій мозку. Тому вченого вважають основоположником електроецефалографії, методом який дозволяє дослідити головні функції головного мозку людини.