Кав’ярні на етапі свого зародження грали колосальну роль життя суспільства. Це було не просто місце, де пригощали напоєм з ароматних зерен. У старі часи люди відвідували кафе, щоб почитати свіжі газети, дізнатися про останні плітки, обговорити політичний устрій у світі та новини в галузі культури. В них готувалися таємні змови, режисери з місцевих театрів відбирали акторів на ролі, а поети та літератори проводили творчі вечори. Про історію перших кав’ярень у Кракові, а також популярність напою серед городян читайте у матеріалі сайту krakow1.one.
Сатанинський напій
Перша згадка про каву у Польщі пов’язана з подіями про переможну битву Яна III Собеського над турками. Після відступу ті залишили поряд з амуніцією та зброєю сотні кинутих мішків із чорними бобами. Купець і дипломат Юрій Франц Кульчицький, який брав участь у битві, вирішив заварити з зерен напій і був вражений смаком отриманого. Незабаром його спробував і польський правитель, ставши першим у королівстві кавоманом.
Спочатку кава викликала у місцевих жителів настороженість. Таку славу напою створила церква, адже нововведення прийшло в країну від арабів, які проповідували язичництво. Насторожував і колір зерен, через що священики вважали каву диявольским пійлом. Однак у XVI столітті завдяки Папці Клименту VIII напій набув благословення, оскільки його смаком захопилася вся вища католицька знать.
У широкому прояві каву почали використовувати межі XVII і XVIII століть. Це був не тільки шанований напой серед поляків, але й специфічний засіб при шлунково-кишкових захворюваннях, внесений до медичних підручників. Тоді ж почали з’являтися перші громадські заклади, звані кавохаузами. У Кракові перше кафе було засновано в 1770-х роках на першому поверсі прибуткового будинку Тенчевської, що не зберігся до наших днів і розташовувався на Ринковій площі в будівлі під №31. Його господаркою була Маріанна Сендраковська, яка особисто обслуговувала своїх гостей. На той час з’явилася і рецептура напою, яку готували виключно в цій країні.
Кава «по-польськи»
На відміну від арабських традицій, рецептура напою в цій країні супроводжувалася обов’язковим використанням молока або жирних вершків. При цьому кава зберігала максимальну кількість смакоароматичних та психоактивних речовин, оскільки після заварювання їй давали настоятися кілька хвилин під накритим блюдцем. Особливо шанували таку рецептуру заможні міщани та польська шляхта, проте згодом кількість кавохаузів у Кракові зростала, тому відвідування подібних закладів стало доступним і для нижчих верств суспільства.
Так, вже до середини ХІХ століття у королівській столиці Польщі функціонувало близько 50 кафе. Серед найбільш популярних – у будинку «Під ангелом» на вулиці Флоріанська,11. Її господаркою була Марія Балуцька, мати знаменитого польського комедійного письменника Міхала Балуцького. Також кава активно продавалася у кондитерських, де ароматний напій прийнято було подавати зі смачною випічкою, лікерами або печеними каштанами. Серед таких – «Яма Михалика» по Флоріанській, 45, кафе Юзефа Кияка на ринковій площі та заклад «Remana» на Суконних рядах.
Періоди Першої та Другої світових війн – темний період для кави. У більшості польських будинків її було просто не дістати. А ті, хто мав такий товар, використовував його як валюту, щоб придбати інший дефіцитний продукт або отримати натомість якусь важливу послугу.
На щастя, події тих часів давно в минулому, і у сучасності вибір сортів та рецептур кави настільки широкий, що не залишить байдужим навіть найвибагливішого естета.
