Сьогодні не виникне труднощів, коли потрібно швидко відправити лист чи посилку – сучасний вибір комунікацій неймовірно різноманітний. Натомість набагато складніше було нашим предкам у XIV столітті (саме цей період вважається початком зародження пошти у королівській столиці Польщі). Іноді спосіб розсилки послань та доставка кореспонденцій викликали шок, оскільки відповіді на листи доводилося чекати тижнями, а то й місяцями. Про те, як Краків тримав руку на інформаційному пульсі з іншими європейськими містами, про розвиток у місті поштової справи та відкритті Головпоштамту – читайте у матеріалі сайту krakow1.one.
Листоношами служили гінці
Комунікацію у середньовічному Кракові могли собі дозволити лише заможні люди. У монарших сім’ях та у вищих релігійних чинів на службі перебували спеціальні кур’єри, кому доручалися доставка листа та повернення з відповіддю від адресата. Згодом у місті почали з’являтися перші прообрази поштових служб. При міській управі, університеті, монастирі, торгових рядах існували штати слуг, які виконували функцію доставки листів та невеликих посилок. Розсилка велася не лише всередині країни, а й за її межами. Контакти підтримувалися з Італією, Німеччиною, Угорщиною та Шотландією.
Офіційною датою появи королівської пошти у Кракові є 18 жовтня 1558 року. Цього дня король Зигмунт Август встановив поштовий зв’язок між Краковом та Венецією через Відень. А за чотири роки була затверджена офіційна установа під назвою Польська пошта. Головним завданням монарха була інформаційна незалежність та безпека дипломатичного листування з іншими монархами.
Наступні століття були відзначені постійним розвитком та реорганізацією державної пошти. Особливого значення вона набула за часів Станіслава Августа, коли стала найбільш організованою установою такого роду в Європі. Навіть після того, як автономію Царства Польського було скасовано внаслідок падіння Січневого повстання, краківські листоноші продовжували брати активну участь у боротьбі із загарбниками. Під пильним оком секційної служби та агентури було створено секретні експедиційні контори, у яких готувалися посилки для підпільних організацій. Щоб запобігти конфіскації повстанської кореспонденції, приміщення поштових відділень часто змінювалися, а адреси зберігалися в секреті. Існували також допоміжні контори, які найчастіше розташовувалися в магазинах і торгових складах.
Будівництво Головпоштамту
Новий виток відродження Польської пошти стався після відновлення незалежності 1918 року. На той час у Кракові звели будівлю поштамту – величну будову, де було встановлено першу в сучасній Польщі автоматичну поштову телефонну станцію на 3600 номерів.
У 1930 році будівлю реконструювали, оскільки з розвитком поштового зв’язку вона була дуже маленькою. Під керівництвом краківського архітектора Фредеріка Тадан’є були прибудовані ще два поверхи, в яких розмістили міжнародні комутатори, склади, каси посилок, майстерні та машинне депо.
З настанням Другої світової війни та окупацією Кракова німецькими військами, будівля Головпоштамту використовувалася нацистами в особистих цілях. На щастя, після відступу армії Третього рейху під тиском радянських військ будівля не постраждала. У період після повоєнних років до здобуття Польщею незалежності установа підпорядковувалося уряду СРСР.
XXI століття принесло нові виклики в поштовий сервіс. За рахунок електронних форм зв’язку та скасування монополії на кур’єрські послуги було переглянуто правила функціонування класичних поштових відділень. У 2018 році управління Головпоштамту у Кракові було закрито, а будівля незабаром продана у приватні руки.
