Сьогодні наручні годинники стали невіддільною частиною повсякденного життя: він супроводжує людину в роботі, подорожах і особистих справах. Попри конкуренцію з боку сучасних електронних пристроїв, класичні наручні годинники не втрачають своєї актуальності й досі мають попит серед поціновувачів традиційного стилю. Водночас розумні годинники впевнено набирають популярності, стаючи дедалі більш функціональними та поширеними у повсякденному житті, пише krakow1.one.
У Кракові працює чимало компаній, що спеціалізуються на годинниках, однак справжню довіру варто віддати тій, яка гармонійно поєднує багаторічні традиції та досвід з щирою пристрастю до своєї справи й індивідуальним ставленням до кожного клієнта.
Майстер найвищого рівня
Юзеф Плонка
Компанія Zegarmistrz.com, що провадить свою діяльність у Кракові, має більш ніж столітню історію. Її заснував 32-річний годинникар Юзеф Плонка ще у 1899 році. З того часу сімейна справа перейшла до наступних поколінь майстрів у родині – від батька до сина, зберігаючи традиції годинникарства. Після Юзефа бізнесом опікувався його син Збігнєв, а згодом – онук Лукаш і правнук Філіп. Сьогодні це вже четверте покоління, яке продовжує родинну справу з тією ж відданістю, що й понад сто років тому.
У 1879 році дванадцятирічний Юзеф Плонка розпочав своє навчання в одній із найстаріших годинникарських гільдій Кракова. Перші роки навчання були присвячені спостереженню за роботою досвідчених майстрів, знайомству з клієнтами та навчанню вишуканих манер. Крім того, Юзеф виконував дрібні доручення свого наставника, який став для нього не просто вчителем, а фактично другим батьком.
Після успішного складання іспиту Юзеф Плонка вирушив за кордон на цілих дев’ять років, щоб здобути цінний професійний досвід. На відміну від багатьох своїх земляків з Галичини, які обирали шлях до Сполучених Штатів, він направився до менш звичного місця – Тунісу. Там він працював помічником польського годинникаря, що дало йому унікальну можливість надалі розвивати свої навички.
Після перебування в Тунісі Юзеф продовжив накопичувати неоціненний досвід у годинниковій індустрії, спочатку працюючи в Парижі, а згодом – на престижній годинниковій фабриці Badollet у Женеві, яка була заснована у 1855 році. Саме там він займався проєктуванням і створенням годинників, завдяки чому здобув визнання як майстер найвищого рівня.
Вуличний годинник з Парижа
Юзеф Плонка повернувся до Кракова і 18 березня 1899 року, отримавши офіційний дозвіл від магістрату міста Кракова, заснував власну годинникову майстерню під назвою «Женевська», яка розташовувалась на вулиці Шевська, що у Кракові.
Видно, годинникова майстерня Юзефа Плонки розвивалася успішно, адже близько 1912 року він разом зі своїм тестем, знаним краківським кушніром Антонієм Тромбкою, придбав цілий кам’яний будинок на вулиці Шевській, трохи далі від Ринкової площі. З 1886 року по ній курсував кінний трамвай. Краків на той час уже був сучасним мегаполісом.
Юзеф Плонка завжди тримав руку на пульсі часу: над входом до свого підприємства він встановив перший у Кракові електричний вуличний годинник, який було привезено прямо з Парижа. Це технічне нововведення стало справжнім проривом і символом прогресу. Ще увагу привертала незвична вітрина зі сталі, чавуну та кришталю, яка була привезена винахідливим майстром з Відня.
Майстер із Женеви не лише займався ремонтом, а й реалізовував годинники від відомих брендів. Проте під час Другої світової війни нацисти заборонили їх продаж. На щастя, ремонт годинників залишався дозволеним, і, за словами нинішніх нащадків компанії, саме завдяки цьому період окупації не став найважчим у історії майстерні Плонки. Навпаки, можна сказати, що навіть відчувався певний рівень стабільності: годинники ламалися не тільки у краків’ян, а й у самих окупантів, які високо цінували майстерність місцевого годинникаря.
Женевський годинниковий завод функціонував безперервно протягом усього воєнного періоду. Вперше і востаннє в історії підприємства його двері були зачинені на три дні після вступу радянських військ до міста в січні 1945 року.
Під час комуністичного періоду в Польщі була заборона на продаж годинників, тож єдиним джерелом доходу для родини Плонки був їх ремонт.
Підтвердження визнання майстерності
Після смерті Юзефа Плонки сімейну справу продовжив його син – Збігнєв. Щонайменше три рази була загроза виселення з приміщень майстерні, проте допомогли зв’язки з першим секретарем Воєводського партійного комітету.
Збігнєв також залишив помітний слід у розвитку міста. Він створив годинниковий механізм для ратушної вежі на Ринковій площі та регулярно обслуговував цей складний пристрій. За цю роботу він ніколи не отримував матеріальної винагороди, сприймаючи її як честь і підтвердження визнання майстерності своєї сім’ї.
Лукаш Плонка здобував майстерність годинникарства під керівництвом свого батька, Збігнєва Плонки, до його смерті у 1987 році. У 1949 році Лукаш отримав диплом майстра годинникарства, підтверджуючи своє глибоке занурення в родинну справу. Він склав усі необхідні гільдійські іспити та завершив навчання у Швейцарії. Після батькової смерті він продовжив традицію, очоливши майстерню на вулиці Шевській.
Протягом багатьох років наполегливої роботи родинна майстерня Плонка здобула не лише довіру клієнтів і повагу серед колег-годинникарів, але й отримала благословення з найвищих духовних кіл. У 1999 році, на честь 100-річчя заснування компанії, Папа Іван Павло II особисто надіслав Лукашу Плонці привітання у формі рукописного послання. Цей лаконічний, щирий лист став для сім’ї неоціненною реліквією, важливішою за будь-які офіційні нагороди чи сертифікати.
Філіп Плонка
Сьогодні майстерня Йозефа Плонки все ще знаходиться за тією ж адресою, що й понад століття тому, однак атмосфера змінилася кардинально. Замість тісного приміщення з приглушеним світлом, дерев’яними полицями й тихим цоканням механізмів – тепер це сучасний, просторий салон із яскравими вітринами, де представлені годинники провідних світових брендів. Стильно одягнені фахівці не лише виконують базові послуги, як заміна батарейок, скла чи ремінців, а й беруть на обслуговування складні годинникові механізми, зберігаючи традиції ремесла в сучасному форматі.
Легендарний електричний годинник, який свого часу привіз один зі старших представників родини, на жаль, не зберігся донині. У січні 1999 року він остаточно припинив своє існування через повне знищення механізму внаслідок корозії.
Нині майстерню очолює Філіп Плонка – представник уже четвертого покоління знаної краківської династії годинникарів. Свій шлях у родинній справі він розпочав традиційно – з роботи за прилавком у майстерні. Ще в юному віці, бувши підлітком, він самостійно полагодив будильник і заробив свої перші п’ять злотих, зробивши символічний крок у майбутню професію.
Основні обов’язки Філіпа Плонки сьогодні зосереджені на стратегічному управлінні діяльністю майстерні: він координує роботу команди, займається розвитком онлайн-платформ, відповідає за просування бренду в цифровому просторі, а також розробляє та реалізує маркетингові стратегії. Його завдання – поєднувати традиційну спадщину з інноваційним підходом, щоб майстерня залишалася актуальною й конкурентоспроможною на сучасному ринку.
Філіп Плонка зазначає, що порівнювати його діяльність із роботою батька – марно, адже часи змінилися, як і сама модель ведення бізнесу. Сьогодні це вже інша компанія з іншими викликами. Розширюючи межі родинної справи, кілька років тому він відкрив ще один магазин у Galeria Kazimierz, а також активно розвиває онлайн-продажі через платформу Zegarmistrz.com. Продовження традиції вже вимальовується: одна з його доньок долучилася до справи, допомагаючи з цифровим маркетингом та інтернет-торгівлею.